Свіжі новини України

СБУ запобігла проведенню в Україні фейкової акції, спрямованої на розхитування ситуації. В українській спецслужбі зазначили, що акцію планувалося провести у Львові і вона була зрежисована в Росії.
Про це повідомляє прес-центр СБУ.
Там уточнили, що за задумом російської сторони, 6 вересня у Львові планувалося провести «Збори матерів учасників АТО». Під час цієї акції планувалося критикувати державну політику, перш за все на сході України. Окрім того, учасниці акції повинні були закликати до припинення АТО на будь-яких умовах.
Організатор заходу, мешканка Волині та одна з провідних функціонерів «Російського культурного центру» за російські кошти найняла в якості учасників пересічних громадян, – зазначили в СБУ.
Оперативники спецслужби задокументували, що для масовки організатори найняли за 400 гривень майже 100 пенсіонерів та студентів, які повинні були імітувати ролі родичів учасників АТО. В СБУ наголосили, що жодного члена родини учасників АТО серед протестувальників не було.

8 вересня 1514 року литовсько-русинські та польські війська завдали нещадної поразки армії Московського князівства під Оршею.

У 1512 році великий князь Московський Василій III розпочинав 4 військову кампанію проти Великого князівства Литовського, Руського та Жямайтійського, яке в той час було найсильнішою державною Європи.

На той час ВКЛ є однією з найсильніших держав Європи, великий князь якої Жигимонт Старий є одночасно також і королем Польщі.

Московській армії вдалось захопити Смоленськ і підійти до Орші (сучасна Вітебська обл. Білорусі).

Василій ІІІ скерував на Оршу головні сили свого війська на чолі з Михаїлом Булгаковим-Голицею та Іваном Челядіним.

Великий князь ВКЛ Жигимонт Старий підводить своєї військо до містечка Борисова, звідки скеровує його до Орші. Литовсько-руським військом командує великий гетьман ВКЛ, православний князь Костянтин Острозький.

Достеменні дані щодо кількості військ сторін лишаються невизначеними, коливаючись від 80 тис. до 40 тис. вершників, сили литовського, руського та польського війська у 33 тис. вершників плюс 3 тис. піхоти, включаючи гвардію князя Острозького у складі волинських та подільських хоругв.

Литовська армія складається з литовських, білоруських, поліських, подільських, польських загонів, а також іноземних найманців.

У ніч на 8 вересня війська ВКЛ переправляються на лівий берег Дніпра.

Вранці Челяднін атакує військо гетьмана Острозького. Намагається відрізати його від мостів. Союзники відбивають напад. Гетьман Костянтин Острозький особисто очолює контратаки кінноти. Нападає на московських воєвод окремо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Армію Тевтонського ордену розгромили за 3 години за підтримки українців

Опівдні литовська армія організовує вдаваний відступ. Московити потрапляють у пастку. Їх обстрілює замаскована литовська артилерія, після чого атакує резервний загін.

Московська кіннота відступає на багнистий берег річки Кропивни поміж Оршею та Дубровною. Там її майже цілком знищують.

«Того ж року бій був Костянтина Івановича Острозького з Москвою під Оршею, за Дніпром на Кропивні річці. І побив князь Москву», — пише Київський літопис.

У битві під Оршею загинуло близько 10 тис. московських воїнів. Воєводи Булгаков-Голиця та Челядин, 8 воєвод, 17 командирів та кілька тисяч вояків потрапляють у полон.

Князь Василій III відмовляється їх викуповувати. Челядін за кілька років помирає у Вільнюсі, Булгаков-Голиця повертається на батьківщину тільки в 1552 році.

На честь гетьмана Костянтина Острозького у Вільнюсі збудували тріумфальну арку. Його називають найкращим воєначальником свого часу.

Перемогу під Оршою, не була використали повною мірою. Острозький розраховував мирно повернути Смоленськ, але йому не вдалося своєчасно зайняти місто. Воно повернулося до складу ВКЛ лише в часи гетьмана Сагайдачного у 1611 р.

Протягом 40 років після битви Москва не нападала на землі ВКЛ. Це зумовило культурний розквіт країни й укладення Литовського статуту, що став другим після Руської правди конституційним актом на землях сучасної Білорусі та України.

Після прийняття закону про пенсійну реформу, уряд планує цього року знову підвищити мінімальну зарплату.

Мінімалка має зрости на 564 грн — до 3764 грн, передає УНІАН.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські чоловіки заробляють на 26% більше за жінок

«Ми пропонуємо зробити осучаснення пенсій за єдиним зарплатним принципом. Тобто перестати гратися з коефіцієнтом і повернутися до єдиного принципу підвищення заробітної плати. Лише це дає можливість людям жити краще. Отримувати додаткові кошти без штучних коефіцієнтів. І перший крок після того, як ми проголосуємо за пенсійну реформу це підвищення розміру заробітної плати до 3764 гривень цього року», — повідомив під час години запитань до уряду у Верховній Раді міністр соціальної політики Андрій Рева.

На Сонці відбувся другий потужний спалах 7 вересня. Він належить до найвищого класу активності – Х.
Про це повідомляють науковці Лабораторії рентгенівської астрономії Сонця Фізичного інституту Російської академії наук імені Лебедєва.
Графік активності спалахів Сонця опублікований на сайті лабораторії.
Там вказано, що спалах зафіксували 7 вересня о 17:00 за київським часом.
Як відомо, 6 вересня у результаті злиття двох найбільших груп сонячних плям стався найпотужніший спалах на Сонці за останні 12 років, який належить до класу X. Явищу надали бал 9,3, що робить його одним з п’яти найпотужніших вибухів на Сонці за всю історію спостережень.