Кафедра англійської і німецької філології та перекладу імені професора І. В. Корунця

15-річний Савелій Голуб повісився після пожежі в будинку

 Старший син подзвонив і сказав, горить хата. Викликав рятувальників. Я на роботі була. Як стояла, так і вхопилася з місця. Не глянула навіть, чи застібнуті в мене босоніжки. Погубила їх дорогою й не відчула. Стояла і ридала. Будинок горів, мов коробка сірників. Пожежники нічого не могли зробити. Далі прийшла більша біда. Середульший син не витримав, що залишилися голі й босі на вулиці. Пішов і повісився, каже 42-річна Галина Голуб із Тернополя.

9 серпня в жінки згорів триповерховий будинок на вул. Стадникової, 52. За чотири дні її син 15-річний Савелій повісився. У вересні мав іти до 11-го класу.

Галина Василівна працює в готелі. Овдовіла 10 років тому. Її чоловік 59-річний Іван мав підвищений тиск і проблеми із серцем. Помер раптово, коли жінка була вагітна третьою дитиною. Старшому сину Іванові 20 років, закінчує політехнічний університет. Доньці Тетяні 9 років, перейшла до третього класу.

 Добре, діти разом удома були. Вчасно пожежу помітили. Старший усіх вивів. Якби хтось один, міг би не почути, каже Галина Василівна. Рятувальники вилили чотири цистерни води, доки погасили. Повністю вигорів третій поверх. Другий у копоті, залишилися одні голі стіни. На першому вціліли кілька кімнат.

Три дні з дітьми в бєсєдці жили. Там чаювали, їли. Говорили ночами, бо не було, де спати. Коли трохи відмили нижні кімнати, стали там ночувати. Сава все питав: “Мамо, як ми далі житимемо?” Переживав, що залишився у двох штанях, а скоро в школу йти. Все ходив на згарище дивитися. Запевняла, все буде добре справимося.

Савелій пішов із дому близько першої ночі. Вранці його знайшли повішеним на дереві біля джерела.

 Уранці Сави ніде не було. Серце одразу відчуло щось недобре. Викликали поліцію й побігли самі шукати. Іван по вулиці, я до джерела. Сина там не побачила. Пізніше мені подзвонили. Сказали, він мертвий. У той момент думала й сама помру, розповідає Галина Голуб. Сава завжди був життєрадісний, мав багато друзів, гарно вчився. Після школи хотів іти на фотографа. З дітьми дружно живемо й підтримуємо одне одного. Не знаю, чому так учинив.

Перед пожежею колишня дружина мого чоловіка відсудила в нашому домі дві кімнати. Одна з яких була Савина. Про рішення суду дізналися листом. На засідання нас ніхто не кликав. Можливо, ще й цього дитина в голову набрала.

Причиною займання стала несправна електропроводка. Відновленню будинок не підлягає, за висновками експертів. На стінах тріщини, від води утворився грибок. Там немає світла, невдовзі мають відімкнути газ. Тимчасового житла місцева влада родині не пропонує.

 Навіть у кіно такого страхіття не бачила. Виживаємо, як можемо. Всі копійки стягуємо. Старший син мовчазний став, лиш плаче. Молю його, аби не замикався в собі. Разом усе подолаємо. Доньку забрала кума до себе в райцентр пожити. Бо вночі зривалася і кричала брата нема, треба йти шукати, говорить Галина Василівна.

Джерело

Share
Добавить комментарий

Blue Captcha Image
Новый проверочный код

*

Share