Кафедра англійської і німецької філології та перекладу імені професора І. В. Корунця

У Києво-Печерську лавру влучила блискавка

12 червня 2008 року в Києво-Печерській Лаврі почалася пожежа. Близько 16.30 від удару блискавки загорівся 21-й адміністративний корпус, в якому знаходилася історична бібліотека.

Вогонь розповсюдився на площі приблизно 100 кв. метрів.

“Спочатку вдарив сильний грім. Будівля нашого корпусу номер 24 здригнулася, комп’ютери вимкнулися. Від удару блискавки спрацювала пожежна сигналізація. Я знеструмила приміщення, тільки-но побачила полум’я на куполі,- розповідала тоді працівниця бібліотеки Світлана Ященко.

8 пожежно-рятувальних підрозділів МНС Києва прибули на місце подій і о 17:30 локалізували пожежу. Через деякий час її вдалося загасити зовсім.

“Жертв не має. Бібліотека, що знаходиться в небезпечній близькості від загоряння не постраждала від вогню і води”, – повідомив тоді помічник начальника головного управління МНС міста Київ Олександр Музиченко.

Найцінніші книги знаходилися у безпеці на першому поверсі. З-поміж них – “Острозька бiблiя”, видана Іваном Федоровим 1581-го.

Пожежі присвоїли другий ранг складності.

Співробітники Лаври зазначили, що це не перше влучання блискавки на території Лаври. Влітку 2007-го блискавка вдарила в дзвіницю церкви Різдва Богородиці. Загорання було невеликим, ченці його загасили самостійно.

Руйнації Лавру піддавали не тільки сили природи.

Приблизно за рік до цього, у 2007-му вночі впав в’їзд до Нижньої лаври. Тоді казали, що руйнування спричинено проїздом великої будівельної техніки територією заповідника.

Московський патріархат просив Міністерство культури й туризму дозволити йому відновити зруйновану пам’ятку архітектури на території історико-культурного заповідника.

“Лавра гарантує виконання робіт з відбудови споруди Західних в’їзних воріт у Києво-Печерську лавру відповідно до погодженого проекту протягом жовтня-листопада 2007 року”, – було сказано в листі архієпископа Вишгородського, намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Павла до міністра культури Юрія Богуцького.

За висновками комісії, створеною Лаврою, ворота зруйнувалися у зв’язку з випадінням цегли, а також старіння в цілому. Крім того, у листі було сказано, що зруйновані ворота – не автентична пам’ятка архітектури.

З приводу руйнування брами виступила й Українська православна церква Київського патріархату. Яка вважала подію наругою над історією і культурою українського народу та звинувачувала в руйнуванні Московський патріархат.

“8 вересня 2007 р. було повністю знищено в’їзну браму до Нижньої Лаври пам’ятку архітектури, збудовану в 1850-х роках. Очевидно, що розміри брами не вписувалися в ту масштабну будівельну та комерційну діяльність, яку розгорнуто на території Лаври її нинішнім керівництвом на чолі з архієпископом Павлом. Розпочавши із силового захоплення лаврських корпусів та нищення, під виглядом “реставрації”, українських барокових розписів у храмах, це керівництво дійшло до відвертої наруги над історією і культурою українського народу”, – заявив тоді представник КП архімандрит Євстратій.

У 2006-му також стався великий обвал на території Лаври. Спеціалістами визначено, що причиною цього стала будівельна діяльність, яка ведеться на території Нижньої Лаври, нагадував архімандрит.

На руйнування брами на території Києво-Печерської лаври тоді відреагувала Національна комісія України у справах ЮНЕСКО. Комісія наголосила на тому, що брама була пам’ятником культури. Члени Національної комісії України у справах ЮНЕСКО віднесли руйнування воріт до акту вандалізму.

Будівельні роботи на території Києво-Печерського заповідника і навколо нього призвели до ще одного обвалу в 2009-му.

У 2009-му так само вночі обвалилася двометрова підпірна стіна на ділянці 12 м з боку Ближньопечерської вул. Цеглини посипалися до проїжджої частини. Обійшлося без жертв.

Цю стіну возвели на початку ХХ ст. Остання капітальна реставрація проводилась в кінці 1980-х років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У столиці назріває масштабний будівельний скандал

Києво-Печерська лавра православний монастир, заснований у 1051 р. У ХІІ ст монастир отримав статус “лаври” головного великого монастиря. Назва лаври “Печерська” походить від слова “печери”, бо саме у печерах на її території оселялись перші монахи. Вимірювання показали, що довжина Ближніх печер більше 350 м, Дальніх близько 500. Катакомби вириті на глибині від 5 до 15 м від поверхні в шарі пористого пісковика. Яка загальна довжина печер Києво-Печерської лаври, не може сказати ніхто. Деякі відомі історики стверджували, що вони тягнуться від Києво-Печерської лаври до Чернігова, а інші вважали, що до Почаївської.

Джерело

Share
Добавить комментарий

Blue Captcha Image
Новый проверочный код

*

Share