Кафедра англійської і німецької філології та перекладу імені професора І. В. Корунця

П’ятірка за військового

 Тапкі! з порога вказує нам на пару розтоптаного взуття у клітинку дебелий хлоп у розтягнутій майці. Слухняно скидаємо босоніжки, вступаємо у заяложені хатні капці. Проходимо на кухню.

 Андрійку, вийди, дає розпорядження огрядна жінка у квітчастому халаті за столом. Андрійко мукає і рвучко зачиняє двері на кухню. Двигтить скло.

 Ну дебіл! закочує очі Міра Іванівна.

Нам по 19, ми студентки філології. У подруги Каті сердечна драма, хтось порадив гадалку в Луцьку. Подруга вагалася, але на вихідні потягла мене з собою. Удвох не так страшно.

Міра Іванівна сидить зі стиснутими губами, витирає з них шоколадні крихти. Ховає у шафку блюдце із тортом. На столі чорні свічки. На стінах ікони Миколая і Серафима Саровського, якийсь сухостій. Свердлить очима Катю:

 Шо, покинув тебе той подонок?

Катя шокована, на очах виступають сльози. Стинає плечима, бо впевненості нема, з хлопцем ледве знайома. Але Мірі Іванівні видніше:

 Покинув, не сумнівайся. Але я зараз йому порчу на смерть зроблю, щоб дівок не дурив. Як його фамілія?

Катя полотніє, махає руками. Гадалка йорзає на табуреті, посміюється, запалює свічки, капає воском у чашку.

 Сорок гривень, каже. Не плач, зозулько, буде жити твій подонок, бо ти душа добра. Матимеш чоловіка красівого, високого, може, продавця. А в тебе, чорненька, чоловік військовий буде!

Подруга рахує гроші, я скручую в кишені дулю. Міра Іванівна наслинює палець, перераховує. Скидаємо заяложене взуття, бо Андрійко на виході мукає: “Тапкі!”

 А ти, чорненька, далеко зібралася? П’ятьорка за військового! кричить із кухні Міра Іванівна. Дебелий Андрійко загороджує вихід. Тягнуся по гаманець боюся порчі.

Джерело

Share
Добавить комментарий

Blue Captcha Image
Новый проверочный код

*

Share