КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ І НІМЕЦЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ПЕРЕКЛАДУ ІМЕНІ ПРОФЕСОРА І.В. КОРУНЦЯ

Харківський адвокат Слюсар допомагає програти своєму клієнтові Бічучу

Юристу Андрію Слюсарю, який представляє акціонера АПА «Агросвіт» Олександра Бічуча, вигідно затягувати справу, тому він вибирає для свого клієнта свідомо програшні стратегії.
Про це йдеться у статті на сайті «Форум».
У публікації наголошується, що свого часу саме Слюсар заблокував мирне вирішення корпоративного конфлікту в «Агросвіті».
«У процесі конфлікту, який тягнеться вже більше двох років, був момент, коли обидві сторони могли домовитися. 9 березня цього року вони підписали Меморандум про припинення спору, справедливий розподіл активів і подальше управління ними. Однак в останній момент Бічуч (за порадою Слюсаря), вийшов із процесу. Замість цього вони використовували іншу стратегію, кінцевою метою якої було 100% відчуження компанії Бічучем», – йдеться у статті.
Автор перераховує основні махінації, до яких вдавався Слюсар і його юридична команда під час судових розглядів. Мова, зокрема, йде про підробку документів, яку Слюсар зробив під час розгляду справи про стягнення 11 мільйонів гривень у харківських судах першої та апеляційної інстанцій.
«Адвокати команди Слюсаря в останній день представили суду підроблені документи, за якими компанія нібито передала борг іншій фірмі – ТзОВ АТК «Мрія». Суд не прийняв фальшиві документи, які раптово з’явилися в останній момент. Результатом такої «кваліфікованої адвокатської допомоги» стало стягнення з компанії вже не 11, а 17 мільйонів гривень», – йдеться у публікації.
Також автор стверджує, що Слюсар підробляв документи, які подавалися на розгляд Верховного суду, а також – протоколи зборів акціонерів.
Крім того, в публікації йдеться про незаконні схеми, які застосовує Андрій Слюсар в своїй практиці. Одна з них – створення фальшивої заборгованості у 400 мільйонів гривень за допомогою сміттєвих цінних паперів, кінцевою метою якої було привласнення Бічучем компанії «Агросвіт».
«Оскаржувати заборгованість «Агросвіту» у суді повинен був і взявся саме Слюсар. І, оскільки схема була шита білими нитками, розбити її в пух і прах в суді не склало б труднощів навіть юристу-третьокурснику. Але Слюсар і пальцем не поворухнув, щоб довести фіктивність заборгованості, а, навпаки, своєю безпосередньою участю прикрив цю фіктивність від сторонніх поглядів. В результаті суд зобов’язав компанію виплатити 400 мільйонів гривень компаніям, підконтрольним Бічучу», – йдеться у статті.
На думку автора, подібні напівлегальні схеми не тільки блокують цивілізоване вирішення корпоративного конфлікту, а й шкодять клієнту Слюсаря – Олександру Бічучу.
«Мотиви Слюсаря є очевидними: він – не зацікавлений у припиненні справи, йому вигідно, щоб процес затягувався до нескінченності, адже це дає йому можливість «доїти» щедрого та наївного клієнта ще довгі місяці, а якщо пощастить, то й роки. А оскільки законні ідеї у Слюсаря давно вичерпалися, він придумує все більш жахливі схеми, за які рано чи пізно доведеться комусь відповідати», – резюмується у статті.

Джерело

Share
Добавить комментарий

Blue Captcha Image
Новый проверочный код

*

Share