КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ І НІМЕЦЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ПЕРЕКЛАДУ ІМЕНІ ПРОФЕСОРА І.В. КОРУНЦЯ

Прибуткові проекти провалили і вплутали Україну в міжнародний скандал

Гучний міжнародний скандал про нібито українські двигуни на ракетах КНДР не стихає.

14 серпня в американській газеті «Нью-Йорк Таймс» з’явилася стаття про несподівані успіхи ракетобудівників Північної Кореї. Спираючись на коментар фахівця з ракетної техніки Майкла Еллемана, автори зробили висновок: прогресу могли посприяти «компанії з українського міста Дніпро». Буцімто корейці отримали чи то двигуни від «Південмашу», чи їхні креслення від конструкторського бюро «Південне». І створили ракети, спроможні вражати територію США.

Україна все заперечила. Відповідні заяви зробили перші особи держави, керівники «Південмашу», КБ «Південне», експерти. А президент Петро Порошенко доручив провести перевірку.

21 серпня голова Ради нац­безпеки та оборони Олександр Турчинов доповів главі держави про її підсумки: «Висновки робочої групи повністю спростовують причетність України до розробки балістичних ракет Північної Кореї». Один з аргументів у доповіді: система державного експортного контролю виключає можливість передачі товарів військового призначення та подвійного використання до країн, щодо яких діють санкції Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй.

У цій доповіді йдеться в основному про двигуни компанії «Південмаш», їхню модифікацію, особливості, навіть про паливо. І лише двома рядками про документацію до двигунів, якою опікується КБ «Південне». Вона, мовляв, надійно зберігається в спеціально обладнаних приміщеннях.

Експерти стверджують: КНДР могла використати українські технології у своїх ракетах лише одним шляхом отримавши робочу документацію і креслення. Таємно, в обхід санкцій, відправити до Північної Кореї велику кількість готових двигунів чи навіть запчастин до них нереально. Однак, маючи «необхідні папери», корейці могли запустити виробництво власних двигунів.

Є кілька варіантів, як над­секретні документи могли потрапити до Північної Кореї.

2011 року два дипломати з КНДР намагалися роздобути в Дніпрі секретні матеріали про балістичні ракети СС-24. Вони спробували «зацікавити» кількох працівників КБ «Південне». Один із них повідомив куди треба. Служба безпеки України арештувала корейців, а суд відправив їх за ґрати на вісім років.

Про цей випадок згадується в доповіді Турчинова. Але немає й слова про новий шпигунський скандал. У квітні-червні цьогоріч тривало слідство щодо громадянки Китаю, яка організовувала виїзди до КНР українських фахівців оборонної галузі. Під час обшуків у шпигунки знайшли кілька секретних документів, зокрема, розробки КБ «Південне». Цікавий момент: посольство Північної Кореї в Україні розташоване в приміщенні посольства Китаю.

Секретна документація могла потрапити до Північної Кореї й легальним шляхом після підписання комерційних конт­рактів чи договорів. Деякі домовленості порушували закони України. Так, протягом жовтня-листопада 2014 року розслідувалася справа щодо посадових осіб КБ «Південне», які виконували зобов’язання за договором для військово-промислового комплексу Росії всупереч постанові РНБО від 27 серпня 2014-го про заборону експорту до РФ військової продукції. КБ розірвало контракт із підрядниками з Росії лише позаторік у березні. Якщо «Південне» тісно співпрацює з ворогом, то як поводиться з дружніми грошовитими партнерами? Такими, як Китай.

20 червня цього року американське видання «Популярна механіка» оприлюднило інформацію про те, що КБ «Південне» продає Китаю розроблену за часів СРСР технологію створення космічного модуля для посадки на Місяць. Дніпряни інформацію спростували. Навіщо? Адже нічого протизаконного не вчинили.

Скоріше за все, державне підприємство намагається показати, що залишається одним із найкращих конструкторських бюро світу, реалізовує сучасні проекти, має належну фінансову базу. А не займається «заробітчанством», продаючи за кордон унікальні технології чи навіть торгуючи з ворогом.

Лише за 20132015 роки компанія зазнала 4,1 млрд грн збитків, відпо­відно до звітів уряду та КБ «Південне».

За 2016-й дані ще не оприлюднені. Але, зважаючи на кількість провалених проектів, фінансовий мінус буде величезним. І це при тому, що космічна й ракетна галузі нині серед найбільш прибуткових та інвестиційно цікавих у світі. Тільки ринок космічних продуктів і послуг сягає $300400 млрд на рік, за даними Американської торгової палати. Україна раніше отримувала в середньому 10% всіх світових «космічних» доходів. Куди ж поділися реальні для нас заробітки $3040 млрд на рік?

Можливо, справа в менеджменті КБ? Генеральний конструктор КБ «Південне» Олександр Дегтярьов прийшов на роботу до бюро 1975-го. Зробив кар’єру від простого інженера до гендиректора. Останню посаду в 20102016 роках поєднував із посадою генерального конструктора.

Чому втратив директорське крісло? Бо класичний «червоний директор» Олександр Дегтярьов зі своєю командою провалили найважливіші прибуткові проекти КБ, пише сайт «Еспресо». Звідси й мільярдні збитки. Наприклад, 2013 року Міністерство оборони відмовилося фінансувати розробку ракетного тактичного комплексу «Сапсан», бо «Південне» зірвало всі терміни і невиправдано вимагало збільшити фінансування. Через схожі проблеми закрився проект створення першого українського супутника зв’язку «Либідь». Але найболючішого удару КБ «Південне» зазнало торік, коли Бразилія відмовилася від спільного з Україною проекту випуску ракети-носія «Циклон-4». КБ кілька разів прострочило поетапні терміни, і бразильці, попри збитки, махнули рукою на проект, котрий фінансували з 2004 року. Україна і КБ «Південне» недоотримали близько $800 млн. А репутаційні втрати порахувати нереально.

На катастрофічну ситуацію на КБ «Південне» звернули увагу правоохоронці, зокрема Генпрокуратура. А Державна космічна агенція України, у підпорядкуванні якої перебуває КБ, зробила свої висновки і 17 лютого торік звільнила Дегтярьова з посад гендиректора та генерального конструктора. Причина зриви проектів та збитковість КБ. Однак у травні 2016-го суд поновив його на посадах. Активну участь у цьому відіграв народний депутат Олександр Вілкул. Утім, розголос і втручання Міністерства економрозвитку і торгівлі частково врятували ситуацію. Дегтярьов залишився лише на посаді генконструктора. Виконуючим обов’язки гендиректора став Михайло Бондар.

Шарпанина з кріслами відволікла громадськість і компетентні органи від проблем КБ «Південне». Хоча вони безпосередньо пов’язані з діяльністю Дегтярьова. При цьому сам «червоний директор» останніми роками не бідував. 2013 року керівник збиткового підприємства придбав квартиру на 142 кв. м.

Ще більше питань викликає діяльність Олександра Дегтярьова на посту голови наглядової ради банку «Новий». Місяць тому Нацбанк визнав його неплатоспроможним, а трохи раніше його акціонери прий­няли рішення про самоліквідацію установи. Хоча ще донедавна АКБ «Новий» провадив активну діяльність насамперед завдяки фінансовим вливанням КБ «Південне». Підприємство, де гендиректор Дегтярьов, провадить фінансові операції в банку, де голова наглядової ради він же. Улітку торік, за даними НБУ, на рахунках у банку «Новий» КБ «Південне» тримало близько 1 млрд грн.

Серед головних акціонерів АКБ «Новий» були невістка гендиректора КБ Ольга Дегтярьова й дружина заступника директора КБ Валентина Куряча. Другий збіг КБ «Південне», маючи підконтрольний банк, частину своїх грошей чомусь тримало у збанкрутілих згодом банках «Дельта», «Хрещатик» і «Таврика». Вони отримували тимчасову адміністрацію незабаром після того, як КБ зараховувало на свої рахунки солідні суми. Дивна «повторюваність»? На це питання мають відповісти правоохоронні органи.

Чому Олександр Дегтярьов ще сидить у кріслі генерального конструктора КБ, а не на допиті у слідчого Генпрокуратури? Очевидно, діячів минулого на ракетний постріл не можна підпускати до керівництва КБ «Південне». Своє слово має сказати і колектив бюро, поки стратегічне підприємство не стало банкротом.

Джерело

Share
Добавить комментарий

Blue Captcha Image
Новый проверочный код

*

Share