КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ І НІМЕЦЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ПЕРЕКЛАДУ ІМЕНІ ПРОФЕСОРА І.В. КОРУНЦЯ

Злидні та вождизм: як Донецьк перетворився на СРСР у мініатюрі

Столиця Донбасу Донецьк все більше скочується у минуле, і життя тут нагадує 90-і або навіть часи СРСР – зі «злиднями, вождизмом, розподілом пайків, держмонополією, агітацією, безправним населенням і знову злиднями».
Про це пише у своєму блозі користувач Максим Мирович.
Сьогодні багато хто дуже хотів би повернутися в СРСР. Не знаю чому, але всі ці товариші мріють ходити строєм, прокидатися під звуки бойової валторни з радіоприймача та хочуть завжди мати можливість написати донос на сусідів. І щоб прийшов товариш Сталін, і розстріляв усіх, хто з ними не згоден. І знаєте, сьогодні я надам їм таку можливість. На моє прохання один із жителів Донецька прогулявся центром міста та зробив кілька приголомшливих фотознімків. Фактично, це і є СРСР сьогодні – якби Союз існував, він виглядав би саме так. Злидні, вождизм, розподіл пайків, держмонополії, агітація, безправне населення та знову злидні, – зауважив він.
Чоловік додає, що всі світлини було зроблено 20 серпня, а зйомка відбувалася у самому центрі Донецька.
Зауважимо, що світлини навівають певний шок і смуток, оскільки колись красиве місто перетворюється на казна-що.
До прикладу, за колись престижним торговим центром «Золоте Кільце» тепер ніхто не доглядає, відтак він перетворився будівлю з обшарпаними стінами, просто здають торгові площі. Крім того, ту відкрили ломбард – «найактуальніший заклад Донецька».
«Поруч можна побачити велику кількість секондів, стоків і конфіскату – їх зараз, на мою думку, майже стільки ж, як і простих магазинів одягу, причім всі зазивають гаслами «весь одяг з Європи», хоча ми ж були так проти цієї вашої «Гейропи», – наголошує автор світлин.
Додамо, що схожа доля спіткала також офісний центр «Грін Плаза».
«Часто є на фотках «як у нас тут зашибісь», але з іншого боку, там вікна вціліли. Крім вікон, є тільки абсолютно брудний і обшарпаний фасад, натомість до війни все блищало», – підкреслює житель окупованого Донецька.
Зауважив він і одну цікаву особливість щодо реклами в місті.
«Так званий «День звільнення Донбасу» був 6 вересня. Минулого року, так. Ніхто не змінює без потреби білборди, тому в будь-який сезон можна знайти написи на кшталт «зі святом, дорогі жінки», «з днем перемоги» і «вяе на праймеріз!», хоча праймеріз були в жовтні 2016- го. Реклама на цих білбордах не по кишені бізнесменам, і тому на них місяцями висять ось такі «поздравлялки», – додає чоловік.
Щодо решти реклами, то за його словами, її створено у стилі «привіт, дев’яності» – «дешеві кліпари, паршивий друк, тупі слогани».
Щодо центральної вулиці Артема, то тут можна побачити обшарпані будівлі музичної школи та університету.
«Ні, будемо чесними, універ і музшкола завжди виглядали дуже так собі, хоча і розташовуються на центровій вулиці Артема. Просто не треба ля-ля, що до війни ось нічого для народу не робилося, а тепер ми все полагодимо. Брехня», – наголошує донеччанин.
Також розповів він про один цікавий випадок, де фігурували озброєні терористи.
У будівлі, де розміщується залізниця, також розташовується адміністрація нашого «Великого Керманича». Проспект поруч з ним перекрито, стоять автоматники (не перестанунагадувати, це ЦЕНТР, йдете ви йдете головною вулицею, а тут автоматники). Автоматників знімати не наважився, сфоткав дівчат. Опісля автоматник мене наздогнав і запитав: «А шо ти тут фоткаєш? Давай телефон, документи, огляд особистих речей». Сказав, що попросили сфоткати, мимрив ось просто з околиці міста приїхав, милуюся красотами центру. Апелювати до громадянських прав і здорового глузду навіть в голову не прийшло, – заначив автор фотоогляду.
Також він додає, що ночами у місті запроваджено комендантський час, хоча тоді прості смертні не ходять на вулицю, натомість тут орудують доблесні «зелені чоловічки» – «захисники, надія та опора».
«Ось така розповідь вийшла у жителя Донецька. Ну що, поїхали б жити в такий «сучасний СРСР»? Хотіли б виживати за мізерну зарплату, бути відрізаним від усіх благ цивілізації та ненавидіти увесь інший світ, який живе вільно? Щось я сумніваюся в цьому, швидко попросилися б назад», – підсумовує Максим Мирович, який і оприлюднив вищезазначений матеріал.

Джерело

Share
Добавить комментарий

Blue Captcha Image
Новый проверочный код

*

Share